Спадщина Юрія Дєточкіна або Шахрайство в автострахуванні

Одними з перших питання шахрайства в сфері автомобільного страхування підняли в ліричній комедії «Бережись автомобіля» Ельдар Рязанов і кінодраматург Еміль Брагінський. В основу сюжету лягла «бродяча легенда» 60-х років 20ст – про чоловіка Юрія Дєточкіна, який викрадав машини у людей, що живуть на «нетрудові доходи» (під якими малися на увазі хабарництво, спекуляція, розкрадання соціалістичної власності тощо ), продавав їх , а гроші переводив у дитячі будинки.

У наш час з'явилися нові схеми і нові методи автомобільних афер в страховому бізнесі.

За оцінкою експертів Незалежного інституту судових експертиз за 2012 рік кількість заяв від страхувальників, які звернулися з позовом до суду на страхові компанії з оскарженням суми відшкодування по КАСКО , склало 13 тисяч. Давайте розберемося, що стоїть за даними претензіями і які «підводні камені» очікують страховиків у, здавалося б  на перший погляд, рядовому страховому випадку , пов'язаним з виплатою збитку по ДТП . Мова піде про поширені схеми шахрайства власників автотранспорту перед страховими компаніями.

Уявімо ситуацію, коли страхувальник придбав страховий поліс і застрахував свій автомобіль за полісом КАСКО. Припустимо, через якийсь час застраховане авто потрапляє в аварію - невелику, без жертв і наслідків. При цьому з будь-яких причин, наприклад, власник автотранспорту  вважав, що збиток незначний, ДТП за участю органів ДАІ не було оформлялено, хоча страхова компанія була проінформована про страховий випадок. Через деякий час даний автомобіль знову потрапляє в аварію, на цей раз вже в більш серйозну, і власник вирішує все оформити належним чином , при чому не тільки поточний ДТП, але і збиток по попередньої аварії. Іншими словами, страхувальник намагається стягнути подвійне відшкодування, хоча кошти були витрачені тільки на один ремонт, при цьому, чи був насправді відремонтований автомобіль чи ні.

Як і будь-яке шахрайство, описаний вище вид афери побудований на тому, що суми, які подаються до відшкодування , відносно невеликі для страхових компаній і вони часто на це не звертають уваги. Слід зазначити, що для Постійно діючого третейського суду «Страховий» розгляд подібних суперечок не новина, і тому вже можна приступати до систематизації та рекомендації , як уникнути обману і шахрайства , адже третейський суд , так само як і державний, може призначити експертизу, винести постанову про направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для проведення слідчих дій за фактом підробки документів, тобто він є інститутом реального захисту прав сторін у подібних суперечках .

Виходячи з проведеного нами аналізу, в 2012 році позови з підтасованими фактами склали близько 20%, тобто близько 2600 заяв від загальної кількості поданих претензій. Середній рахунок з ремонту , поданий до відшкодування , на підставі актів СТО, де також можлива фальсифікація сум, сплачених за ремонт, складає близько 10000 - 16000,00 грн., тобто в ситуації , яку ми наводили вище - 41600,00 за два випадки ДТП. Найчастіше, аферист хоче не просто відшкодувати ремонтні роботи , але і заробити на процесі відшкодування! Можна легко підрахувати втрати страхових компаній у загальному масштабі - 2600х16000 = 41600000 грн! І це тільки на базі даних тих страхових компаній, які надали статистику!

Є про що замислитися. І страховим компаніям, і нам, як арбітрам. Одним з виходів у цій ситуації може бути розробка єдиного механізму реагування на можливі випадки афер з автострахування. Куди б не потрапили позовні документи - до третейського чи державного суду - якщо вони викликають питання або найменші підозри - потрібно оперативно реагувати на підробку документів згідно ст. 358 ККУ .

Шахрайство на ринку автомобільного страхування з боку клієнтів стало масштабним явищем, що негативно впливає на всіх учасників страхового ринку. Законодавчий вакуум, який існує в цій сфері, породжує відсутність офіційної статистики, а це не дозволяє достовірно оцінити його масштаби.

За оцінками експертів European Academy of Insurance, втрати страховиків від шахрайства у сфері автомобільного страхування в Україні сягають 500 млн. грн. на рік або майже 20% від виплат страхового відшкодування за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту та авто каско.  Якщо раніше, на початковому етапі розвитку страхування, шахрайством займалися окремі недобросовісні громадяни, то тепер це цілі злочинні групи, досвідчені та добре підготовлені. За оцінками експертів Insurance TOP, близько 70% від всіх фіксованих випадків шахрайства припадає на агентів, аварійних комісарів і професійних шахраїв.

Під впливом світової економічної кризи змінюються масштаби та природа ризиків страхового шахрайства та порушення професійної етики, з якими змушені боротися страхові компанії. Ці зміни відбуваються настільки швидко, що можливості для вчинення неправомірних дій ростуть з кожним днем.

Діюче законодавство України надає страховим компаніям право оцінки страхового ризику, проведення (як самостійно, так і у взаємодії з органами виконавчої влади) перевірок дотримання страхувальниками договорів страхування та встановлення об'єктивності обставин страхових випадків. Однак наявна практика ведення страхових справ у страхових компаніях показує, що для виявлення й документального підтвердження протиправних дій потрібне здійснення повноцінних оперативно-слідчих заходів. Розслідування страхових злочинів представляє найбільшу складність навіть для оперативно-слідчих працівників, вимагає серйозної професійної кваліфікації й методичної підготовки.

Недосконалість нормативно-правового забезпечення з питань страхового шахрайства негативно позначається на взаємодії страхових компаній і органів внутрішніх справ. У переважній більшості випадків страхові компанії змушені орієнтуватися на такі методи й засоби захисту від несумлінних клієнтів і персоналу, коли до порушників, підозрюваних у шахрайстві, простіше й швидше застосувати норми не карного, а цивільного зобов'язального права. Тому для вироблення довгострокової стратегії боротьби зі страховим шахрайством потрібне створення комплексної галузевої методики попередження й виявлення страхового шахрайства. Вона повинна створюватися з урахуванням аналогічного закордонного досвіду, наявних наукових розробок вітчизняних кримінологів, а також узагальнення передового досвіду правоохоронних органів і страховиків та рекомендації Постійно діючого третейського суду «Страховий».