Нещодавно вийшла стаття, підготовлена у співавторстві з судовими експертами Незалежного інституту судових експертиз – Геннадієм Пампухою та Володимиром Доліном.

У статті наведено результати дослідження дисперсного, хімічного складу та морфометрично-мінералогічних особливос­тей пилу золи винесення Трипільської ТЕС.

Проаналізовано аналітичні дані щодо вмісту суспендованих часточок в атмос­ферному повітрі в межах зони впливу ТЕС (10 км). Дослідним матеріалом слугував пил, відібраний з повітря та з поверхні листя рослин щириці (АтагапіНиз).

У ході дослідження встановлено, що суспендовані часточки, недиференційовані за скла­дом, являють собою переважно дрібнодисперсні (менше 10 мкм) фракції силікатів (алюмосилікатів), кристалів сірки (суль­фідів, сульфатів), оксидів цирконію зі включеннями міді, натрію, калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включен­нями фосфору та фтору. Форма пилових часточок переважно конгломератоподібна з налипанням дрібних часточок різної форми - від ідеально сферичної до уламкової з гострими краями. Вміст діоксиду кремнію у хімічному складі пилу сягає 70­20 %.

Наявність цирконію та «реактивного кремнезему» у складі досліджуваного пилу підтверджує його переважно техно­генний генезис. Адже «реактивний кремнезем» (^8і~) може утворюватися лише внаслідок високотемпературної обробки кварцових часток. Кварцові аерозольні часточки, утворені під час згоряння вугілля, активно взаємодіють з газами, кисло­тами, важкими металами з утворенням «кварцових мікроконтейнерів», що переносять токсичні речовини.

Потрапляючи в організм людини, часточки кварцу приносять на своїй поверхні сполуки, які є сильними токсинами, канцерогенами і мутаге­нами. А гострі уламки кристалів кварцу викликають механічні пошкодження тканин організму. Пил золи винесення Трипіль­ської ТЕС являє істотну екологічну небезпеку для населення та рослинності 10-км зони. Інгаляція пилу людиною викликає розвиток захворювань дихальних шляхів, а саме: фіброзу, гранульоми, силікозу. Осадження пилу золи винесення на поверхні листя призводить до всихання рослини. Оскільки біологічно активний кремній у складі пилу веде до утворення у тканинах листя кальцій-силікатних мікросталагмітів, які перекривають продихи.

Експерти дішли до висновку, шо розташована в Обухівському районі Трипіль­ська ТЕС за кількістю викидів залишається основним забруднювачем повітряного басейну не лише району, а й області твердими та газоподібними речовинами у кількості до 77 тис. т/рік.

При спалюванні вугілля в атмосферу надхо­дить дрібнодисперсний пил багатокомпонентного хімічного складу, збагачений оксидами важких мета­лів І та ІІ класу небезпеки, фракційний склад якого змінюється по мірі віддалення від джерела викидів унаслідок турбулентного перемішування аерозолів по вертикалі та вітрового перенесення.

Суспендовані часточки, недиференційовані за складом, являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікронних розмірів) фракції силіка­тів (алюмосилікатів), кристалів сірки (сульфідів, су­льфатів), голкоподібних часточок оксиду цирконію зі включеннями міді, натрію, калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. Переважна більшість часточок має неправиль­ну форму з гострими краями, голко- та зіркоподібну, що визначає ризик травмування тканин при інгаляції та розвитку захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз).

Унаслідок надходження на поверхню листя біологічно активного кремнію золи винесення у тка­нинах утворюються кальцій-силікатні мікросталагмі- ти, які перекривають продихи, що призводить до вси­хання рослин.

Основними геохімічними особливостями пи­лу золи винесення Трипільської ТЕС є:

• форма: конгломератоподібна з налипанням дрібних зірочко- та голкоподібних, сплутано- нитчастих часточок цирконієвої та алюмосилікатної природи; правильна сферична алюмосилікатної структури;
• розміри часточок менше 10 мкм;
• хімічний склад: вміст 8і0₂ коливається в межах 70-20 %;
• наявність практично в усіх проаналізованих структурах елемента-індикатора - цирконію та ««реактивного кремнезему» у складі нерозчинних утворень силікату кальцію, що підтверджує техногенний генезис пилу.

Повний текст статті тут:  /content/files/29_6.pdf

Стаття підготовлена:

• Долін В.В. д.г.н., проф., ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» 
• Пампуха Г.Г., керуючий партнер Незалежного інституту судових експертиз, судовий експет, президент Європейської арбітражної палати
• Щербак О.В. к.г.н., ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»,
• Самчук А.І. д.х.н., ст.н.с. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України