"Незалежний, але не менш професійний"

Донедавна систему судової експертизи в державі представляли Київський науково-дослідний інститут судових експертиз та пять аналогічних регіональних установ, котрі охоплюють усі області України. Усі вони входять до складу Міністерства юстиції і фінансуються з державного бюджету. Крім того, аналогічні спеціалізовані центри працюють при Міністерстві охорони здоров’я, МВС, СБУ, МНС і Державній митній службі. Оскільки за роки незалежності значно збільшилася кількість судових справ, що потребують експертних висновків, експертиз,  тамтешнім фахівцям фізично дуже важко справитися з таким «дев’ятим валом».

Через величезне навантаження, скажімо, лише на співробітників КНДІСЕ, клієнти часто чекають висновків по півроку, а то й більше. Левова частка  запитів надходить у рамках кримінальних справ, тож їх розглядають у першу чергу, а проведення господарчих і цивільних  експертиз відкладають на потім. Крім того, одні справи  вміщуються на кількох аркушах паперу, інші – «не влізають» у кілька десятків томів. Тим часом, аби не допустити суттєвих помилок, один експерт може у місяць розглянути максимум до десяти справ, витрачаючи на кожну по два-три дні.

Усе це створило передумови для виникнення приватних комерційних структур з аналогічними функціями. Серед них вже шостий рік підтверджує свій статус висококваліфікованої науково-дослідницької організації Незалежний інститут судових експертиз. За цей час він завоював певний рівень довіри у клієнтів. Ним вже проведено тисячі  судових експертиз усіх видів, крім криміналістичних , що у компетенції лише державних науково-дослідних установ.  У списку найбільш вагомих справ, наприклад, експертно-технічна оцінка стану п’яти літаків Ан-24 і Ан-30. Десять років тому попередній власник  повітряних лайнерів став банкрутом, машини передали одному комерційному банку і треба було терміново визначити їхню реальну ринкову вартість після капітального ремонту. З завданням інститутські фахівці справилися на відмінно.   

Всього тут працює 40 штатних і позаштатних експертів, здебільшого вихідців з державних установ, котрі пішли у вільне плавання з тих чи інших причин. Якщо людей не вистачає, залучають професіоналів з інших регіонів: мають представництва на Західній Україні, в Донецькій області, нещодавно відкрили підрозділ у Херсоні. Фахова підготовка фахівців дуже висока: раз на три роки вони атестуються у Міністерстві юстиції, а за достовірність висновків кожен з них несе кримінальну відповідальність. Саме тому, серед клієнтів цієї приватної установи не лише фізичні і юридичні особи, але й державні органи, зокрема, понад 50 судів різних інстанцій та судових палат, деякі російські експертні інститути тощо. А серед партнерів – Європейська арбітражна палата (м. Брюссель, Бельгія), Міжнародний комерційний арбітражний суд при ЄАП, юридична корпорація «Принцип», міжнародна сюрвейєрська компанія «Cunningham & Lindsey».

-- Збільшення кількості звернень для отримання експертних висновків, передусім, пов’язане з демократизацією суспільства, -- вважає директор Незалежного  інституту судових експертиз Геннадій Пампуха. – Громадяни прагнуть грамотно відстоювати власні права у різних ситуаціях, що виникають у тих чи інших сферах: від побутових конфліктів – до операцій з нерухомістю. Наприклад, у Чернігівській області сім’я купила будинок. Але згодом з’ясувала, що під штукатуркою і шпалерами були тріщини, а висота фундаменту (за промерзання грунту на півтора метри) ледве сягає 20-30  сантиметрів. Звичайно вони  зрозуміли, що їх ошукали і подали позов до суду на продавця, який продав помешкання за максимальною ціною.

 З іншого боку зростає правова культура власне самих  суддів, працівників МВС і СБУ. Левову частку справ -- приблизно 90 відсотків -- нам постачають суди. Для них дуже важливо, щоб експерти не затягували процедуру. Тож у середньому готуємо висновки протягом кількох тижнів (за винятком надто складних випадків). Якщо необхідно провести лабораторні аналізи – звертаємося до різних центрів, інститутів, що спеціалізуються на конкретних напрямках. Вони охоче беруть  замовлення, бо ледве виживають за нинішніх економічних умов. З одного боку ми завантажуємо їх роботою, з іншого – отримуємо компетентні висновки, адже там ще залишаються висококласні фахівці. Тож створювати власну базу  поки що не збираємося.

Інколи можна почути, мовляв, приватним експертам не завжди довіряють, оскільки їхні висновки часом залежать від товщини гаманця клієнта. Але ж пересічний державний експерт отримує в середньому 1250-1500 гривень, тоді як приватні – на порядок більше. То хто ж з них більше мотивований до отримання хабара? За великим рахунком робимо одну і ту саме справу на конкурентних засадах. Якщо суд, прокурор чи слідчий вибирає зі списку  того експерта, якому більше довіряє, за цих умов корупція не приживеться. Крім того, для незалежного експерта  не так важливо отримати «швидкі і брудні» гроші, як «заробити» собі добрий імідж. Над цим доводиться працювати не один рік. А втратити довіру клієнтів можна за один день.

Рік тому наш інститут підписав угоду з однією міжнародною потужною сюрвейєрською структурою, що працює у страховій  сфері і оцінює збитки від пожежі. Одного разу у Запорізькій області згорів великий супермаркет  і на місце пригоди виїхали наші партнери. За біохімічним складом попелу вони визначили, які саме товари знаходилися на стелажах. Але не змогли відповісти щодо обсягу і правомірності розташування в одному місці  товарів різних груп,  роботи протипожежної системи. Але ж деякі хімічні товари  можуть самозайматися від потрапляння на них прямих сонячних променів! Крім того,  пожежники тривалий час не змогли приборкати полум’я через відсутність напору у шлангах: місцевий водоканал виконував якісь ремонтні роботи. А резервної ємності з водою поряд не було. Ця ситуація підштовхнула нас до розроблення нового продукту, який презентували на фінансовому форумі у Ялті. Це, так званий, переддоговірний сюрвейєр, тобто, послуга з проведення попередньої експертизи на будь-якому об’єкті перед оформленням страхового полісу. Робиться це для того, щоб мати чітку картину розміщення системи протипожежної безпеки, первинних засобів гасіння вогню, автоматичних датчиків, коридорів для евакуації тощо перед пожежею. Адже після неї за такою первинною експертизою можна легко встановити причини  виникнення вогню, місце займання і тому подібне. Скажімо, у Європі без такого документа не підписується жоден кредитний договір чи страховий контракт. Крім того, попередня інформація зберігається у базі даних єдиного реєстру і будь-який експерт може легко її відшукати. На жаль, страховики досить мляво відреагували на цю пропозицію.

Крім суто практичної роботи, Незалежний інститут судових експертиз розробляє деякі методики, які б відповідали нинішнім реаліям. Фахівці проаналізували понад тисячу експертиз різної спеціалізації. Це дозволило скорегувати  найуживаніші запитання, що їх ставлять перед експертами клієнти – адвокати, прокурори чи судді. Адже чим чіткіше і коректніше їх сформулюють, тим повнішими і аргументованішими будуть висновки. Результатами цієї роботи зацікавилося Міністерство юстиції і включило більшість положень до нової інструкції щодо проведення судової експертизи, яка нещодавно побачила світ.

Кілька років тому в Росії був ухвалений новий закон, що чітко тлумачить поняття «недержавна судова експертиза», окреслює повноваження і обмеження приватних установ, описує процедуру здійснення атестації працівників тощо. Наша ж вітчизняна система і досі послуговується старим документом, який надто розпливчато визначає статус недержавних експертних установ. Відтак, їм досить важко на рівних конкурувати з державними науково-дослідними інститутами. Щоправда, за неперевіреною інформацією, Мінюст, начебто, вже розробив новий законопроект, але коли його розгляне, а тим паче, ухвалить Верховна Рада – невідомо.

Хоч у загальному обсязі роботи інституту частка пожежно-технічних експертиз незначна, часу і сил вони забирають чимало. Адже  треба виїхати на місце пригоди,  зібрати додаткову інформацію і ретельно її проаналізувати. Трапляються випадки, коли суддя призначає експертизу після того, як з часу пожежі минуло кілька років. Здебільшого пересічні клієнти звертаються до експертів, коли треба з’ясувати реальну суму збитків у спірних ситуаціях між потерпілою стороною і страховою компанією. Причому, визначення причини займання – це лише стартова позиція з якої починається копітка робота. Далі треба дослідити, де був осередок пожежі, якими шляхами поширювався вогонь, чи відповідав об’єкт вимогам Правил пожежної безпеки? Скільки часу тривала пожежа, чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці, чи можливе у цій ситуації самозаймання, яка максимальна температура спалахування тієї чи іншої речовини (матеріалу)? Чи було перевантаження електричної мережі, в результаті чого сталося коротке замикання? Що було первинним – пожежа чи вибух, як спрацювало протипожежне обладнання і, нарешті, яка сума збитків? Як правило, фахівець, у кращому випадку, має на руках лише низку протоколів огляду місця пожежі з усіма додатками, відтворення обстановки й обставин події, акт про пожежу, складених службою пожежної охорони, а також речові докази. Крім того, якщо йдеться, скажімо, про цех чи склад, треба визначити його технічний стан після пожежі: стійкість несучих залізобетонних конструкцій, металевої арматури (що могла деформуватися від високої температури) аби відповісти на запитання – знести будівлю чи реконструювати?

Як правило, фахівці розглядають і аналізують усі версії виникнення пожежі за відповідними методиками. Поступово відсікають усе зайве і концентрують увагу на найбільш очевидних фактах.

--  За даними  Держінспекції техногенної безпеки, торік в Україні було зафіксовано понад 60 502 пожежі, -- пояснює співробітник Незалежного інституту судових експертиз Павло Олійник. -- Приблизно 60 відсотків випадків сталися через несправну електропроводку. Пожежно-технічна експертиза відбувається за заявками установ, організацій, підприємств, а також фізичних осіб, Скажімо, людина застрахувала майно на випадок пожежі, але не до кінця прочитала умови страхової угоди, де чітко прописано: збитки відшкодовуються лише у тому випадку, коли не були порушені правила пожежної безпеки. Для страхових компаній ця норма – потужний аргумент аби не платити потерпілому гроші. Адже пересічним громадянам самотужки важко  розібратися, що саме спричинило пожежу. Другий момент: у законі про пожежну безпеку чітко прописано: за безпеку на обєкті (котрий має статус юридичної особи), відповідає його власник. А служба пожежного нагляду, начебто, лишається в стороні.  Якщо інспектор обстежив якесь приміщення і не знайшов порушень, а згодом тут сталася пожежа – за свою халатність він не відповідає.  З іншого боку повністю перекласти на нього провину також не можна. Бо, скажімо, аварійна електропроводка могла бути захована у стіні під шаром штукатурки. Як можна визначити її стан, не порушивши стіну?

Нещодавно у столиці (на вулиці Предславинській) повністю вигорів позашляховик «Мерседес». Постраждали також дві автівки, що стояли поруч. Їхні власники подали позов на хазяїна іномарки, вимагаючи грошової компенсації. Суд призначив експертизу, якою зайнялися наші фахівці. Як правило, машини такого класу не горять самі по собі. Ми взяли цю версію за основу і незабаром з’ясували, що загоряння  спричинила додаткова сигналізація, що порушила загальну схему. Причому власник тривалий час не зізнавався у цьому, але у пояснювальній записці обмовився, мовляв, коли спрацював брелок, він  одразу вибіг на двір, побачив дим у салоні і викликав пожежників. Фахівці зі станції техобслуговування пояснили, що такий брелок свідчить про нестандартну комплектацію, тобто, стороннє втручання у систему. А автомеханіки, під час огляду нижньої частину, помітили ще «збиті» мітки  на задньому мості, що свідчили про недавнє ДТП. Тобто,  винуватцем пожежі виявився сам потерпілий.

Ще один цікавий випадок стався у Дніпропетровській області – там згорів супермаркет. Робітники розрізали поліетиленову упаковку, щоб дістати пляшки з хімічним розчином. Одна з них впала на підлогу і розбилася. Від іскри, що виникла у результаті накопичення на поверхні плівки статичного електричного заряду, рідина миттєво спалахнула. На щастя, усе це фіксували камери відеоспостереження і нам залишилося лише з’ясувати лише деякі обставини. У технічних умовах виготовлення  розчинника, прочитали, що для його зберігання  передбачається лише картонна тара, що не накопичує статичну електрику. Таким чином, нехтування технічними умовами заради економії коштів призвело до значно більших збитків.

Чимало пожеж трапляється влітку в агропромисловому комплексі, зокрема, на полях під час збирання врожаю. Передумови їх виникнення найрізноманітніші. Часто підводить техніка, навіть найсучасніша. Через недогляд у  гідравлічній системі комбайнів може підтікати масло. Достатньо бодай єдиної іскри з вихлопної труби, щоб агрегат спалахнув. Над полями часто проходять високовольтні повітряні лінії електропередачі, проводи у спеку нагріваються і обвисають. Якщо в цей час внизу працює комбайн, між проводами і вихлопною трубою виникає електрична дуга, що може призвести до пожежі. У зону ризику дедалі частіше потрапляють й елеватори. Зерносушільні, що входять до таких комплексів, працюють, як правило, сезонно. За правилами протипожежної безпеки їх треба у міжсезоння знеструмлювати, але господарі часто цього не роблять. Ізоляція на проводах зволожується і вони втрачають діелектричну здатність. Можливість виникнення електричної дуги надзвичайно висока. Вона підпалює дерев’яні настили та інші деталі, у замкнутому просторі температура швидко  підвищується до 600 градусів і починають плавитися алюмінієві корпуси електродвигунів.

На жаль, високопрофесійних пожежно-технічних експертів залишилося в країні небагато. А Міністерство юстиції чомусь не охоче подовжує свідоцтво тим фахівцям, які не зважаючи на передпенсійний вік мають неабиякий досвід, хочуть, а головне – можуть ефективно працювати. Хто прийде їм на заміну – невідомо, бо, молодь у цю сферу не йде.